Проблеми межполового взаєморозуміння
Всі ми мріємо про розуміння, та ще бажано такий, щоб всі наші бажання вгадувалися і збувалися, ніби за помахом чарівної палички. Причому грішать цим як жінки, так і представники сильної половини людства. І ось, ми досягаємо віку, коли пора подумати про взаємини з протилежною статтю, заводимо роман, плавно перетікає в тривалі стосунки, або зустрічаємо любов всього свого життя і починаємо вибудовувати ті самі довірчі стосунки, зав’язані на почуттях і емоціях.
Але час йде, почуття втрачають колишню гостроту, і настає пора прозріння. Чоловік, колись бігала на побачення з незмінним букетом, починає презирливо називати зрізані квіти «віником» і знаходить аргументи їх не дарувати. Жінка, забула про те що коли-то навіть у ванну кімнату ходила на підборах, раптом починає перетворюватися в примхлива, вічно незадоволене чудовисько в халаті, яке шукає привід для образ всякий раз, коли партнер не встигає чи не може вгадати її бажання. А розгадувати її загадки і ламати над ними голову у чоловіка, узревшего зворотний бік любові, зовсім не виникає бажання. І настає період конфліктів, який переходить в тиху домашню війну, або стає початком кінця існування пари.
А адже вирішити цю проблему не так вже складно і з цим успішно справляються сотні і тисячі пар – потрібно просто навчитися слухати і чути один одного. А ще – озвучувати свої бажання і доносити їх до партнера. Ну чому ми цілком успішно здатні пояснити один одному, що не любимо цибулю в супі або розкидані по квартирі шкарпетки, а в питаннях іншого характеру часом залишаємося, безпорадні, мов діти? Чому не можна просто сказати коханій людині про те, що ти хочеш в кіно, театр, на футбол або просто бажаєш провести час в затишній домашній атмосфері? Чому партнери повинні здогадуватися про те, що у нас болить голова або гостра нестача солодкого в організмі і страшенно хочеться шоколаду?
Взаєморозуміння в парі не виникає само собою – для цього як мінімум потрібно бажання і терпіння з боку обох партнерів. І тут важливо проявити такт і постаратися поставити себе на місце іншої людини. В
будь-якій ситуації, якою б складною вона не була – це реально працює. І лише обдумавши і зваживши усі можливі наслідки можна вступати в суперечки або затівати дискусії. Може бути, тоді і бажання один одного почнуть вгадуватися самі собою?